Спніб (дасатініб) 70 мг табл №60
Дазатиніб 70 мг №60 — це протипухлинний препарат, інгібітор тирозинкинази, що використовується для лікування хронічного мієлолейкозу (ХМЛ) та гострого лімфобластного лейкозу (Ph+ ГЛЛ).
Склад:
діюча речовина: dasatinib;
1 таблетка містить дазатинібу безводного 20 мг або 50 мг, або 70 мг, або 140 мг;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; гідроксипропілцелю-лоза; натрію кроскармелоза; магнію стеарат; оболонка «Opadry II white»: гіпромелоза; лактоза, моногідрат; титану діоксид (Е 171); триацетин.
Показання:
Лікарський засіб Дазатиніб-Віста показаний для лікування дорослих пацієнтів із:
Лікарський засіб Дазатиніб-Віста показаний для лікування дітей із:
Протипоказання:
Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів препарату.
Спосіб застосування та дози:
Терапію повинен проводити лікар, який має досвід діагностики та лікування хворих на лейкемію.
Дорослі пацієнти
Рекомендована початкова доза при ХМЛ у хронічній фазі – 100 мг дазатинібу 1 раз на добу.
Рекомендована початкова доза при ХМЛ або Ph-позитивному ГЛЛ у фазі акселерації, мієлоїдній або лімфатичній бластній фазі (прогресуючій фазі) становить 140 мг 1 раз на добу (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти (Ph+ХМЛ у хронічній фазі та Ph+ ГЛЛ)
Дозування препарату Дазатиніб-Віста для дітей та підлітків здійснюється з урахуванням маси тіла (див. таблицю 1). Дазатиніб-Віста застосовувати перорально 1 раз на добу у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою. Дозу слід перераховувати кожні 3 місяці на підставі змін маси тіла або частіше, якщо це необхідно. Застосування таблеток не рекомендується дітям з масою тіла менше 10 кг. Підвищення або зменшення дози рекомендується на основі індивідуальної реакції пацієнта та переносимості. Немає досвіду лікування дазатинібом дітей віком до 1 року.
Рекомендації щодо дозування дазатинібу дітям зазначені у таблиці 1.
Таблиця 1
Дозування дазатинібу дітям з Ph+ХМЛ у хронічній фазі або Ph + ГЛЛ
Маса тіла (кг) a
Добова доза (мг)
від 10 до 20 кг
40 мг
від 20 до 30 кг
60 мг
від 30 до 45 кг
70 мг
від 45 кг
100 мг
a Лікарський засіб Дазатиніб-Віста, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не рекомендується застосовувати пацієнтам з масою тіла менше 10 кг.
Тривалість лікування
Під час проведення клінічних досліджень лікування дазатинібом дорослих із Ph+ХМЛ у хронічній фазі, фазі акселерації або бластній фазі (прогресуючій фазі) ХМЛ або Ph+ГЛЛ та дітей з Ph+ХМЛ у хронічній фазі тривало до моменту прогресування хвороби або непереносимості пацієнтом. Ефект припинення лікування довготривалого захворювання після досягнення цитогенетичної або молекулярної відповіді [у тому числі повної цитогенетичної відповіді (ПЦВ), великої молекулярної відповіді (ВМВ) та молекулярної відповіді MR4.5] не досліджувався. Під час проведення клінічних досліджень лікування дітей із Ph + ГЛЛ дазатиніб протягом максимум 2 років безперервно додавали до базової хіміотерапії. Пацієнтам, яким буде застосована подальша трансплантація стовбурових клітин, дазатиніб можна застосовувати протягом додаткового року після трансплантації.
Необхідна доза формується комбінацією з таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 20 мг, 50 мг, 70 мг та 140 мг. Рекомендується збільшити або зменшити дозу відповідно до реакції або переносимості пацієнта.
Збільшення дози
Під час проведення клінічних досліджень дорослих пацієнтів із ХМЛ та Ph+ ГЛЛ підвищувати дозу до 140 мг 1 раз на добу (при хронічній фазі ХМЛ) або 180 мг 1 раз на добу (при прогресуючій фазі ХМЛ або Ph+ ГЛЛ) дозволялося для тих пацієнтів, які не мали гематологічної або цитогенетичної відповіді при рекомендованій початковій дозі. Рекомендації щодо підвищення доз дітям з Ph+ХМЛ у хронічній фазі, які не досягли гематологічної, цитогенетичної та молекулярної відповіді при рекомендованій початковій дозі і які добре переносять лікування, представлені у таблиці 2.
Таблиця 2
Підвищення дози дітям з Ph+ХМЛ у хронічній фазі
Доза (максимальна доза на добу)
Початкова доза
Підвищена доза
50 мг
90 мг
120 мг
Підвищення дози не рекомендується дітям з Ph+ ГЛЛ, оскільки дазатиніб застосовується у комбінації з хіміотерапією у цих пацієнтів.
Коригування дози у випадку виникнення побічних реакцій
Мієлосупресія
Під час проведення клінічних досліджень мієлосупресія долалася шляхом тимчасового припинення лікування, зменшення дози або припинення лікування. У разі необхідності використовували переливання тромбоцитів та еритроцитів. Гемопоетичний фактор використовували у пацієнтів зі стійкою мієлосупресією.
Рекомендації щодо модифікації доз дорослим представлені у таблиці 3.
Таблиця 3
Дозування залежно від рівня нейтропенії та тромбоцитопенії у дорослих
Клінічна форма та початкова доза
Критично граничний рівень нейтропенії та тромбоцитопенії
Алгоритм дій (по пунктах)
ХМЛ хронічна фаза, початкова доза –
100 мг 1 раз на добу
АКН < 0,5 x109/л та/або тромбоцити < 50 x109/л
1) Припинити лікування, поки не досягнуть рівня:
2) Відновити лікування початковою дозою. 3) Якщо рівень тромбоцитів < 25 x109/л та/або рівень АКН знову зменшився до < 0,5 x109/л протягом не менше 7 діб, в такому випадку повернутися до дій, зазначених у пункті 1, після чого продовжити лікування з дози 80 мг 1 раз на добу для другого епізоду, для третього епізоду зменшити дозу до 50 мг 1 раз на добу (для нововиявлених пацієнтів) або припинити (при резистентності або непереносимості попередньої терапії, включаючи іматиніб)
ХМЛ акселерація, бластний криз та Ph+ГЛЛ, початкова доза – 140 мг 1 раз на добу
1) З’ясувати, чи не спричинена цитопенія лейкозом (пункція або біопсія кісткового мозку).
2) Якщо цитопенія не пов’язана з лейкозом, припинити лікування, доки рівень не досягне:
3) Якщо цитопенія з’явилася знову, повторити дії пункту 1 та подовжити лікування з меншої дози – 100 мг 1 раз на добу (другий епізод), та 80 мг 1 раз на добу (третій епізод).
4) Якщо цитопенія пов’язана з лейкозом, слід підвищити дозу до 180 мг 1 раз на добу.
АКН – абсолютна кількість нейтрофілів.
Рекомендації щодо модифікації доз дітям із Ph+ХМЛ у хронічній фазі представлені в таблиці 4.
Таблиця 4
Дозування залежно від рівня нейтропенії та тромбоцитопенії у дітей з Ph+ХМЛ у хронічній фазі
1. Якщо цитопенія зберігається більше 3-х тижнів, з’ясувати, чи не спричинена цитопенія лейкозом (пункція або біопсія кісткового мозку).
2. Якщо цитопенія не пов’язана з лейкозом, припинити лікування, поки рівень не досягне: АКН ≥ 1,0 × 109/л і тромбоцити ≥ 75 × 109/л, після чого продовжити лікування початковою дозою або зменшеною дозою.
3. Якщо цитопенія з’явилася знову, повторно з’ясувати, чи не спричинена цитопенія лейкозом (пункція або біопсія кісткового мозку) і відновити лікування зменшеною дозою.
Вихідна початкова доза
Однорівневе зниження дози
Дворівневе зниження дози
Таблетки
20 мг
*
80 мг
*Менша доза у таблетках недоступна.
При появі нейтропенії або тромбоцитопенії ступеня ≥ 3 при лікуванні дітей з Ph+ХМЛ у хронічній фазі, яка повторюється під час повної гематологічної відповіді, застосування дазатинібу повинно бути припинено, згодом воно може бути відновлено з меншої дози. Тимчасове зниження дози для проміжних ступенів цитопенії слід здійснювати у разі необхідності.
Дітям із Ph+ ГЛЛ модифікація дози не рекомендується у випадках гематологічної токсичності від 1 до 4 ступеня. Якщо нейтропенія та/або тромбоцитопенія призводять до затримки наступного етапу лікування більш ніж на 14 днів, застосування дазатинібу слід перервати і відновити на тому ж рівні дози, як тільки розпочнеться наступний етап лікування. Якщо нейтропенія та/або тромбоцитопенія зберігаються, а наступний етап лікування затримується ще на 7 днів, для оцінки клітинності та відсотка бластів необхідно виконати оцінку кісткового мозку. Якщо клітинність кісткового мозку становить < 10 %, лікування дазатинібом слід припинити до АКН > 500/мкл (0,5 х 109/л), після чого лікування може бути відновлено на повну дозу. Якщо клітинність кісткового мозку становить > 10 %, може бути розглянуто поновлення лікування дазатинібом. Негематологічні побічні реакції
У випадку виникнення помірної негематологічної побічної реакції 2 ступеня під час застосування дазатинібу лікування необхідно призупинити до моменту усунення побічної реакції або до повернення до початкового стану. Якщо побічна реакція виникла вперше, дозу необхідно відновити, але, якщо побічна реакція повторюється, то дозу необхідно зменшити. У випадку виникнення тяжкої негематологічної побічної реакції 3 або 4 ступеня під час застосування дазатинібу лікування необхідно виключити до моменту усунення побічної реакції. Потім лікування можна відновити, у разі необхідності зменшивши дозу залежно від початкового ступеня тяжкості побічної реакції. Для пацієнтів із ХМЛ у хронічній фазі, які отримували 100 мг препарату 1 раз на добу, рекомендується зменшити дозу до 80 мг 1 раз на добу з наступним зменшенням з 80 мг до 50 мг 1 раз на добу у разі необхідності. Для пацієнтів із ХМЛ або Ph-позитивним ГЛЛ у прогресуючій фазі, які отримували 140 мг препарату 1 раз на добу, рекомендується зменшити дозу до 100 мг 1 раз на добу з наступним зменшенням з 100 мг до 50 мг 1 раз на добу у разі необхідності. Для дітей із ХМЛ у хронічній фазі з негематологічними побічними реакціями слід дотримуватися рекомендацій щодо зменшення дози дазатинібу як для гематологічних побічних реакцій, описаних вище. Для дітей із Ph+ ГЛЛ з негематологічними побічними реакціями у разі необхідності слід дотримуватися одного рівня зниження дози відповідно до рекомендацій щодо зменшення дози для описаних вище гематологічних побічних реакцій.
Плевральний випіт
У випадку діагностування плеврального випоту прийом дазатинібу слід перервати доти, доки пацієнт не буде обстежений, не проявиться симптоматика або не повернеться до початкового рівня. Якщо криз не минає протягом приблизно одного тижня, необхідно розглянути необхідність проходження курсу застосування діуретиків або кортикостероїдів або одночасно обох (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»). Після проходження першого кризу необхідно розглянути можливість поновлення застосування дазатинібу у тому самому дозуванні. Після проходження наступного кризу необхідно розглянути можливість поновлення застосування дазатинібу, зменшивши дозування на один рівень. Після проходження тяжкого кризу (3 або 4 ступеня) лікування можна поновити у разі необхідності, зменшивши дозу залежно від початкової тяжкості побічної реакції.
Зменшення дози для одночасного застосування сильних інгібіторів CYP3A4
Потрібно уникати одночасного застосування сильних інгібіторів CYP3A4 і грейпфрутового соку з лікарським засобом Дазатиніб-Віста (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Якщо можливо, слід обрати альтернативний супутній препарат без потенціалу або з мінімальним інгібуванням ферменту. Якщо лікарський засіб Дазатиніб-Віста потрібно вводити зі сильним інгібітором CYP3A4, необхідно розглянути зменшення дози до:
Для пацієнтів, які приймають лікарський засіб Дазатиніб-Віста 60 мг або 40 мг на добу, необхідно розглянути припинення застосування даного лікарського засобу до закінчення прийому інгібітора CYP3A4 або переходу на нижчу дозу. Починати застосовувати лікарський засіб Дазатиніб-Віста повторно слід через 1 тиждень після закінчення прийому інгібітора CYP3A4.
Ці знижені дози дазатинібу передбачають коригування AUC до діапазону, що спостерігалася без застосування інгібіторів CYP3A4, однак клінічні дані з цих коригувань дози у пацієнтів, які отримують сильні інгібітори CYP3A4, недоступні. Якщо дазатиніб погано переноситься після зменшення дози, необхідно або відмінити застосування сильного інгібітора CYP3A4, або припинити застосування лікарського засобу Дазатиніб-Віста до закінчення прийому інгібітора. Збільшувати дозу лікарського засобу Дазатиніб-Віста слід через 1 тиждень після закінчення прийому інгібітора CYP3A4.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку
Для цих пацієнтів не спостерігаються клінічно важливі фармакокінетичні відмінності, пов’язані з віком. Немає необхідності в рекомендації особливого дозування для пацієнтів літнього віку.
Печінкова недостатність
Пацієнти з печінковою недостатністю легкого, помірного або тяжкого ступеня можуть отримувати рекомендовану початкову дозу. Проте таким пацієнтам необхідно застосовувати дазатиніб з обережністю (див. розділи «Фармакологічні властивості» та «Особливості застосування»).
Порушення функції нирок
Не проводили клінічних досліджень щодо застосування дазатинібу пацієнтам зі зниженою функцією нирок (дослідження пацієнтів з уперше діагностованим ХМЛ у хронічній фазі виключало пацієнтів із концентрацією креатиніну сироватки крові більш ніж у 3 рази максимуму нормального діапазону значень, та дослідження пацієнтів із ХМЛ у хронічній фазі з резистивністю або непереносимістю попереднього лікування, що включало іматиніб, виключало пацієнтів із концентрацією креатиніну сироватки крові > ніж у 1,5 раза максимуму нормального діапазону значень). У зв’язку з тим, що нирковий кліренс дазатинібу та його метаболіт становить < 4 %, зниження загального кліренсу не очікується у пацієнтів із нирковою недостатністю.
Спосіб застосування
Лікарський засіб Дазатиніб-Віста застосовувати перорально.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не можна подрібнювати, розрізати або жувати, щоб забезпечити сталість дозування та звести до мінімуму ризик впливу на шкіру, їх треба ковтати цілими. Лікарський засіб Дазатиніб-Віста можна приймати незалежно від вживання їжі, але його слід приймати регулярно вранці або ввечері.
Лікарський засіб Дазатиніб-Віста не приймати разом із грейпфрутом або грейпфрутовим соком (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Діти.
Застосування таблеток не рекомендується дітям з масою тіла менше 10 кг. Немає досвіду лікування дазатинібом дітей віком до 1 року.
