Lucivenet (venetoclax) 100 mg tabl №120

Description Lucivenet (venetoclax) 100 mg tabl №120

Луцівенет (LuciVenet) 100 мг — протипухлинний лікарський препарат на основі діючої речовини венетоклакс (venetoclax). Венетоклакс належить до таргетних препаратів і є селективним інгібітором білка BCL-2, який відіграє важливу роль у виживанні деяких злоякісних клітин.

Луцівенет позиціонується як генеричний препарат венетоклаксу та застосовується в онкогематології за схемами, які визначає лікар залежно від типу захворювання, попереднього лікування та загального стану пацієнта.

Оригінальний препарат венетоклаксу — Венкліксто (Venclyxto). За актуальною інформацією EMA, венетоклакс застосовується у дорослих пацієнтів із хронічним лімфоцитарним лейкозом (ХЛЛ) та гострим мієлоїдним лейкозом (ГМЛ) у визначених клінічних ситуаціях.

Діюча речовина

Венетоклакс — 100 мг.

Венетоклакс є інгібітором білка BCL-2 (B-cell lymphoma 2). У деяких пухлинних клітинах BCL-2 допомагає блокувати природний процес запрограмованої клітинної смерті — апоптоз.

Блокування BCL-2 венетоклаксом сприяє відновленню механізмів апоптозу та загибелі злоякісних клітин.

Для чого застосовують Луцівенет

Венетоклакс використовується в лікуванні окремих онкогематологічних захворювань.

Основними напрямами застосування є:

• хронічний лімфоцитарний лейкоз (ХЛЛ);

• гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ) у пацієнтів, яким не підходить інтенсивна хіміотерапія.

При ХЛЛ венетоклакс може застосовуватися як монотерапія або в комбінації з іншими протипухлинними препаратами залежно від попереднього лікування та характеристик захворювання.

У пацієнтів із вперше діагностованим ГМЛ венетоклакс застосовується в комбінації з гіпометилюючим препаратом, зокрема азацитидином або децитабіном, у пацієнтів, яким не підходить інтенсивна хіміотерапія.

Механізм дії

BCL-2 — білок, який допомагає клітинам уникати апоптозу. У деяких злоякісних клітинах крові його активність підвищена, що дозволяє патологічним клітинам довше виживати.

Венетоклакс зв'язується з BCL-2 та блокує його дію. У результаті активуються механізми запрограмованої смерті клітини, що сприяє зменшенню кількості злоякісних клітин.

Саме тому венетоклакс належить до таргетних протипухлинних препаратів.

Форма випуску

Луцівенет 100 мг випускається у формі таблеток.

У спеціалізованих поставках венетоклакс 100 мг може зустрічатися в упаковках різного об'єму. Конкретна кількість таблеток залежить від виробника та поставки.

Перед придбанням необхідно перевірити назву препарату, дозування, кількість таблеток в упаковці та дані виробника.

Як приймати венетоклакс

Схема лікування венетоклаксом залежить від діагнозу та комбінації препаратів.

Для ХЛЛ лікування зазвичай розпочинають із поступового підвищення дози. Такий підхід необхідний для зменшення ризику синдрому лізису пухлини.

Під час терапії ХЛЛ стандартна схема титрування венетоклаксу передбачає поступове збільшення добової дози протягом декількох тижнів до підтримувальної дози, визначеної лікарем.

Для ГМЛ схема дозування відрізняється та залежить від препарату, з яким комбінується венетоклакс.

Не можна самостійно починати лікування, змінювати дозу або прискорювати титрування.

Прийом під час їди

Венетоклакс приймають перорально один раз на добу під час їди, приблизно в один і той самий час.

Таблетку слід ковтати цілою, запиваючи водою. Не рекомендується розжовувати, подрібнювати або ламати таблетку, якщо інше прямо не передбачено інструкцією конкретного препарату.

Синдром лізису пухлини

Одним із найбільш важливих ризиків при початку лікування венетоклаксом є синдром лізису пухлини (СЛП).

Він виникає внаслідок швидкого руйнування великої кількості пухлинних клітин. При цьому в кров можуть вивільнятися значні кількості внутрішньоклітинних речовин, що здатні спричинити порушення електролітного балансу та функції нирок.

Ризик СЛП особливо важливий на початку терапії, тому перед та під час титрування лікар може призначати:

• лабораторні аналізи;

• контроль функції нирок;

• достатню гідратацію;

• препарати для профілактики гіперурикемії;

• додаткове спостереження за пацієнтом залежно від рівня ризику.

EMA окремо зазначає синдром лізису пухлини як важливий ідентифікований ризик терапії венетоклаксом.

Побічні реакції

Під час лікування венетоклаксом можуть виникати небажані реакції.

Серед можливих побічних ефектів:

• нейтропенія;

• анемія;

• тромбоцитопенія;

• інфекції;

• пневмонія;

• нудота;

• блювання;

• діарея;

• запор;

• втомлюваність;

• головний біль;

• запаморочення;

• порушення рівня електролітів у крові.

У пацієнтів із ГМЛ особливу увагу приділяють ризику нейтропенії, фебрильної нейтропенії, інфекцій, анемії та тромбоцитопенії.

При підвищенні температури, появі ознак інфекції, незвичайної кровотечі, вираженої слабкості або інших серйозних симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря.

Лікарські взаємодії

Венетоклакс метаболізується за участю ферментної системи CYP3A, тому деякі лікарські препарати можуть суттєво змінювати його концентрацію в крові.

Особливу увагу необхідно приділяти потужним інгібіторам CYP3A. Під час початкової фази лікування ХЛЛ застосування сильних інгібіторів CYP3A протипоказане через підвищення ризику токсичності.

Також венетоклакс не слід поєднувати зі звіробоєм звичайним (Hypericum perforatum), оскільки він може знижувати концентрацію препарату та впливати на його ефективність.

Пацієнт повинен повідомити лікаря про всі лікарські засоби, вітаміни та рослинні препарати, які він приймає.

Протипоказання та застереження

Лікування венетоклаксом потребує особливої обережності у пацієнтів із високим ризиком синдрому лізису пухлини, порушеннями функції нирок або значними змінами показників крові.

Перед початком та під час терапії лікар може регулярно контролювати:

• загальний аналіз крові;

• рівень електролітів;

• сечову кислоту;

• креатинін та функцію нирок;

• інші лабораторні показники відповідно до клінічної ситуації.

Самостійне лікування венетоклаксом неприпустиме.

Луцівенет і Венкліксто

Луцівенет містить діючу речовину венетоклакс, яка є також активною речовиною оригінального препарату Венкліксто (Venclyxto).

Однак для конкретного генеричного препарату необхідно враховувати його власну реєстраційну документацію, виробника, лікарську форму та офіційну інструкцію. Не слід вважати, що характеристики конкретного дженерика автоматично повністю ідентичні характеристикам оригінального препарату.

Умови відпуску

Венетоклакс належить до рецептурних протипухлинних препаратів. Лікування має проводитися під контролем лікаря-гематолога або онколога, який має досвід застосування протипухлинної терапії.

Препарат не призначений для самостійного підбору дозування або лікування без встановленого діагнозу.

Важливо

Луцівенет 100 мг — таргетний протипухлинний препарат на основі венетоклаксу, який впливає на білок BCL-2 та сприяє апоптозу злоякісних клітин.

Через ризик серйозних ускладнень, зокрема синдрому лізису пухлини та порушень кровотворення, початок лікування, титрування дози та подальше спостереження повинні здійснюватися виключно за призначенням лікаря.

Перед застосуванням необхідно ознайомитися з офіційною інструкцією саме до препарату Луцівенет та отримати консультацію лікаря.